ВИХОВУЄМО ПАТРІОТІВ   УКРАЇНИ

Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління, головною метою якого є набуття молодими громадянами 14-35 річного віку соціального досвіду, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури.

        Основним документом щодо національно-патріотичного виховання є Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затверджена Указом Президента України від 13.10.2015 № 580/2015.

 Відповідно до положень Стратегії, основними складовими національно-патріотичного виховання є:

• громадянсько-патріотичне виховання
• військово-патріотичне виховання
• духовно-моральне виховання.

Завдання навчальних закладів — так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії. Мета заходів у сфері національно-патріотичного виховання у навчальних закладах — сприяти набуттю дітьми та молоддю досвіду патріотичних дій, вихованню в дусі патріотичного обов'язку.

Заходи національно-патріотичного виховання

Задля виконання завдань національно-патріотичного виховання Інститут модернізації змісту освіти рекомендує розвивати у навчальних закладах мережу історичних клубів, аби учні мали можливість глибше ознайомитися з історією рідного краю та держави. Приміром, представляючи маловідомі факти минулого українського народу, можна використовувати проекти Українського інституту національної пам’яті. Героїчні й водночас драматичні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів. На часі — використання всіх можливостей музейної педагогіки у музейних залах, світлицях. Варто зауважувати також на волонтерській діяльності педагогів, учнів, батьків як такій, що сприяє встановленню соціальних зв’язків, набуттю дітьми шанобливого й відповідального ставлення, формуванню соціально значущої ініціативності, прагнення пожертвувати в ім’я України вільним часом, здійснити альтруїстичний вчинок.

Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану — промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, обстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою від особистого заради досягнення спільної мети. 20 лютого, у День Героїв Небесної Сотні, рекомендовано вшанувати подвиг Героїв Небесної Сотні, провівши в усіх навчальних закладах:

• єдиний урок
• загальношкільну лінійку
• позакласні виховні заходи.

Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні. З огляду на те що у 2017 році відзначатимуть 100-річчя початку подій Української революції 1917-1921 років, задля збереження пам’яті про цю історичну подію, вшанування пам’яті її учасників рекомендовано провести: практичні конференції, семінари, круглі столи, тематичні уроки, лекції, бесіди, присвячені подіям та постатям Української революції 1917-1921 років.

Форми національно-патріотичного виховання

 Форми, методи та прийоми роботи з національно-патріотичного виховання доречно обирати з огляду на вікові особливості учнів, уподобання й інтереси, традиції навчальних закладів і місцевих громад, можливості навчального закладу тощо. З-поміж популярних форм національно-патріотичного виховання виокремлено такі, як:

• інтерактивна патріотична зарядка
• творчий проект «Алфавіт мого міста»
• тематичний (національно-патріотичний)
• клуб вихідного дня
• майстер-клас із виготовлення арт-листівок для українських воїнів
• колективна гра зі створення панно «Україна — моя країна!»
• авторський стріт-арт на асфальті крейдою (малюнок і назва)
• гра-репортаж «Видатні імена сучасної України»
• звіт-мандрівка «Сюжетні замальовки рідного краю»
• патріотичний флеш-моб
• презентація ролику (мультфільму) на патріотичну тематику, виготовленого дітьми зустрічі з цікавими земляками-патріотами
• акція-пересувна виставка «Маємо знати свої права»
• реконструкція історичних подій виготовлення плакатів чи постерів (вітальних, узагальнюючих, символічних)
• портфоліо родинних реліквій і чи традицій написання книги пам’яті (родини, школи, району, міста) станційні ігри (квест «Знайди Декларацію — врятуй незалежність»)
• створення інфографіки (шевронів, подій) «живий музей»
• реальні або віртуальні подорожі (історичними музеями України чи місцями історичних подій)
• конкурси есе, біографічних розвідок
• тренінги (міні-, презентаційні, інформаційно-просвітницькі)
• флеш-моби (візуалізація державних чи національних символів, контурів кордонів України)
• лото «Меморі» (створення карток на запам’ятовування дат, назв місць, діячів та їхніх висловлювань, пов’язаних із здобуттям Україною незалежності, Днем Конституції та програвання) кастинг і розучування патріотичних пісень.

                              За матеріалами МОН України